У вересні в харківських пабліках поширилися схожі повідомлення про історичну будівлю на Полтавському шляху, 1. До фотографій занедбаного будинку додавали твердження, що через проблеми з фундаментом його нібито залишається лише знести. Однак фахівці наголошували: визначити стан основи й перспективи збереження споруди за самими світлинами неможливо.
Йдеться про відомий «зелений будинок» — архітектурну пам’ятку, яка формує краєвид біля Лопані. Суперечка навколо його майбутнього викликала занепокоєння серед активістів, краєзнавців та архітекторів.
Як змінювалася історична будівля
Будинок спорудили 1875 року за проєктом архітектора Ф. А. Томсона. Колись тут здавали квартири та кімнати, працювали крамниці, кінотеатр «Міньйон» і книгарня «Новий час». Первісно фасад був червоним; зеленого кольору він набув за радянської влади.
У різні періоди в приміщеннях розміщувалися технікуми. Після 2006 року будівля стала частиною Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. Вона вже потребувала відновлення, вартість якого тоді оцінювали у 90 млн грн.
Під час повномасштабної війни споруда зазнала нових пошкоджень. 27 серпня 2022 року російська ракета С-300 влучила у Павлівську площу, приблизно за 350 метрів від будинку. У матеріалах про його стан обвал внутрішніх дерев’яних перекриттів пов’язували з вибуховою хвилею.
Що робили для консервації
Улітку 2023 року обласна прокуратура через суд домагалася ремонтних робіт. Суд зобов’язав університет укласти охоронний договір із профільним департаментом Харківської обласної військової адміністрації.
Восени 2023 року Міністерство освіти надало кошти на консервацію. Угода з підрядником на 2,95 млн грн передбачала захисну галерею, закриття віконних і дверних отворів, роботи з покрівлею та водостоками. Ще 1,32 млн грн того року сумарно витратили на паспорт об’єкта культурної спадщини, обстеження конструкцій і ремонт вимощення.
Ректор ХНЕУ Володимир Пономаренко пояснював, що вікна закрили та дах перекрили, тоді як коштів на інші роботи міністерство не виділяло.
Чому висновок про фундамент потребує досліджень
Науковий співробітник університету імені О. М. Бекетова, спеціаліст з основ фундаментів Анатолій Бутенко пояснював: невелика поверховість означає відносно незначне навантаження, а піщані ґрунти на цій території можуть бути надійною основою.
Водночас стан ґрунтів і підземних конструкцій можуть погіршувати інженерні комунікації, тривалі опади або порушена гідроізоляція. Це потребує перевірки, але саме по собі не виключає відновлення: існують способи підсилення фундаментів та гідроізоляції стін пам’яток.
Для обґрунтованого висновку потрібні інженерно-геологічні вишукування, відбір проб ґрунту, зондування та шурфи. Фахівці також визначають ширину й глибину закладання фундаментів, перевіряють міцність конструкцій і розраховують їхню опорну здатність та деформативність.
Які ризики називали архітектори
Архітектор Віктор Дворніков звертав увагу на зруйновану внутрішню опорну стіну та значну деформацію фасаду з боку набережної. За його оцінкою, будівля потребувала термінових інженерних рішень, які можуть бути дорогими, але здійсненними. Подібні підходи вже застосовували в Харкові.
Архітекторка-реставраторка Катерина Кублицька, активіст Павло Храмов і краєзнавець Іван Пономаренко також виступили проти безапеляційних заяв про неминуче знесення. Їхні побоювання стосувалися можливого формування громадської згоди на втрату пам’ятки.
Обговорення у вересні показало різницю між видимими пошкодженнями та технічним висновком. Для визначення подальшої долі історичного будинку потрібні професійне обстеження й рішення щодо збереження, а дописи в соцмережах не можуть їх замінити.
